- заволодівати
- = заволодіти
(чим — узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти, захоплювати, захопити (що), заграбити, заграбувати (силою, хитрістю тощо); здобувати, здобути (що — у бою, зі зброєю); відбирати, відібрати, віднімати, відняти, загарбувати, загарбати, загрібати, загребти, заграбастувати, заграбастати, згарбати, запопадати, запопасти (що), зажирати, зажерти (що — привласнюючи чуже); у[в]вірвати, у[в]ривати, урвати, відхоплювати, відхопити, відхвачувати, відхватити (що — поспіхом, раптово / якусь частину)— Пор. загарбати 1)
Словник синонімів української мови. 2014.